Розважання "40 днів Великого Посту" (із звуковим супроводом)
стація ДВАНАДЦЯТА
Уяви собі Господа Ісуса, розп'ятого між двома розбійника. Лицем звернений Він до нас. Під хрестом стоїть Найсвятіша Мати, святий Іван Євангеліст, свята Марія Магдалина та інші побожні невісти. Далі стоять неподалік Христа вояки, архієреї та інші різні люди. Найбільше Ісус терпить спрагу. Страшний вогонь палить Його із середини. А це все через втрату крові. Відомо, що поранені на полі бою, коли з них багато стекло крові, перед усім просять хоч трохи води.. А з Ісуса Христа стільки стекло крові і тепер безупинно тече з Його ран. Вже майже зовсім нема в Ньому крові. То ж що за біль мусів терпіти! Яка нечувано тяжка Його мука! А тепер застановися, чи були, та чи є такі твої терпіння. Ісус Христос висить на хресті…
|
Розважання "40 днів Великого Посту" (із звуковим супроводом)
стація ОДИНАДЦЯТА
Зверни увагу, як найулюбленішого нашого Спасителя оточують кати, щоб Його вхопити і прибити на хрест. Звичайним злочинцям дано в такий час вино, заправлене міррою щоб одурені не чули на хресті своєї муки. Ісусові подане вино, змішане з жовчю, щоб муки ще примножити. «І спробувавши, не хотів пити» (Мт. 27, 34). Не хотів пити, щоб оточуючі Його не подумали, що бажає в терпіннях полегшення. Скуштував гіркоти жовчі і жертвував її, на надолуження господу Богу за людські гріхи, поповнені через надмірність в уживанні напоїв. Ах, якою гіркотою наповнюють ці гріхи Найсвятіше серце Ісуса! Ісус Христос бачить, що кати хочуть Його розіп'яти на хресті, тому випереджує їх, сам наближається до хресного дерева і кладеться на нього. Вони хапають одну руку і грубим цвяхом через середину долоні прибивають в пробите місце до хре
...
Читати далі »
|
Розважання "40 днів Великого Посту" (із звуковим супроводом) стація ДЕСЯТА Зверни увагу, як в кінці відвели Господа Ісуса на місце смерті. Який же Він ослаблений, знищений. Під терновим вінцем важко було спізнати Його лице. Струї спливаючої крові зовсім закрили Його Пресвяте лице. Усе покрито темно-червоною фарбою від скипілої крові. Дикі люди здирають з Господа Ісуса насамперед верхній одяг, потім спідню ризу, що прилипла до ран. Під час здирання відновили кати всі рани, віддерли куски тіла. Господь Ісус став серед народу, скуплений у своїй крові. Поглянь, який сором охопив люблячого жінок, бачачи Себе таким оголеним, який невиказаний біль огорнув Його Найсвятіше Серце. Як можна, Господи Ісусе, щоб Ти, що покриваєш землю зеленню і квітками, а небо – зірками, дозволив таку жорстокість? Отці церковні вважають цей біль і встид, якого Ісус терпів у своєму оголен
...
Читати далі »
|
Розважання "40 днів Великого Посту" (із звуковим супроводом)
стація ДЕВ’ЯТА Душе християнська! Іди далі за Ісусом і приглядайся до Його тяжких мук. Поглянь, як Він гірко несе свій хрест. Сили уже зовсім Його покинули. Вже далі не може іти, а не те щоб нести на собі такий тягар. І знову падає під хрестом. А це уже втретє. Кати підносять хрест, але Ісус не рухається. Вони гадають, що уже помер. Обступили Його фарисеї і налякалися. Та чого? Чи, може, їм Його жаль? Ні! Вони для Нього не мають а ні крихти жалю, їм лише жаль стало, що не будуть бачити, як Він буде конати на хресті. Тому вони і налякалися. Та ні, Ісус не вмер. Він ще живий. Він мусить випити ту гірку чашу, яку Йому подав Його Отець Небесний, яку Він добровільно прийняв за наше спасіння. Звичайно, Його жертва мусить бути повною. Він помре на хресті на радість закам'янілим фарисеям. Він мусить вмерти на хресті, щоб сповни
...
Читати далі »
|
Розважання "40 днів Великого Посту" (із звуковим супроводом)
стація ВОСЬМА
Роздумуй далі над тим, що каже Святе Євангеліє. Великий натовп народу і невісти, що плакали і ридали над Ним. А Ісус, повернувшись до них, сказав: Доньки єрусалимські, не плачте наді мною, але самі над собою плачте і над вашими дітьми… «Бо коли зі зеленим деревом це роблять, що буде зі сухим?» (Лк. 23,27-31). А це як? Чи ж зле плакати над Ісусом Христом? Ні. Лише тими словами Ісус Христос показує Свою велику Любов. Він за себе зовсім не дбає, а пам’ятає лише за інших. Невісти плачуть над Ним, і Він сприймає їх співчуття. Той їхній плач не є Йому байдужий, але Він заспокоює невісти і каже, аби не плакали над Ним, але самі над собою та над своїми дітьми. Тим Він неначе хотів їм сказати: Не плачте над Моєю мукою, бо я її приймаю для Вас та для ваших дітей. Через цю Мою велику муку ви будете спасенні. Хоча Я тепер такий погорд
...
Читати далі »
|
|
разів