КАЛЕНДАР ХРИСТИЯН

ДО НАСТУПНОГО ТУРУ:


Пошук

Наше опитування

Які сценарії "Хресної дороги" припали Вам до душі

Нас підтримують на

Статистика


Онлайн всього: 2
Гостей: 2
Користувачів: 0

Вхід на сайт

Вівторок, 19.03.2024, 07:03
Вітаю Вас Гість
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS

Із нами були разів

У закарпатському Джублику кровоточить хрест і трапляються інші дива


Урочище Джублик, що між селами Вільхівка та Нижнє Болотне Іршавського району, – незвичайне місце. У 2002 році двом дівчаткам дев’яти і десяти років тут з’явилася Богородиця. Згодом вони також бачили Ісуса та святого Йосипа. Місце стало паломницьким центром. У 2003-му році на одному з хрестів з’явилася кров. Про це та інші дива, що трапляються в Джублику, розповідає ігумен монастиря «Собору Пресвятої Богородиці» отець Атанасій (Чийпеш).

- Отче Атанасію, вже більше року в Джублику кровоточить хрест. Відомо, що це не перший випадок кровоточіння в цьому місці.

- Першим почало кровоточити те розп’яття, що знаходиться в центрі перед каплицею. Воно зроблене з бетону. Вперше кров на розп’ятті помітили навесні 2003 року. Я подумав, що то є просто бруд, і сказав одному хлопчині піти і помити його. Пізніше, однієї неділі, я спускався сходами і побачив, що то явно кров тече. Те розп’яття кровоточило з 2003 по 2005 рік. В той час було встановлено хресну дорогу Львів – Джублик. Це найбільша хресна дорога в світі. Їдучи по ній, паломники зупиняються біля чотирнадцятьох хрестів, згадуючи страждання Ісуса Христа. 

Періодично сліди крові з’являлися на хресті у Львові на Високому замку, а також на хресті, що в центрі Львова біля оперного театру. Особливо це явище посилилося у 2004 році. Під час Помаранчевої революції було встановлено хрест на Майдані Незалежності в Києві. Як тільки його освятили, він відразу покрився кров’ю. Цей хрест був з Джублика. Ви бачили, що минулого року він був спиляний. Це було дуже великою трагедією і ударом для нас, хоча мало хто згадував про те, звідки є той хрест і що з ним було. Слава Богу, він так впав, що розп’яття не розбилося. Якраз в той час і в Джублику розп’яття кровоточило.

Минулого року, 27 травня, паломники помітили кров на хресті одинадцятої стації Хресної дороги. Він кровоточить періодично. Хоча минулого року кровоточив постійно від 27 травня по 27 серпня. Протягом усієї зими слідів крові не було. А тепер від Пасхи кров дуже сильно тече. Я такого сильного кровоточіння ще ніколи не спостерігав. Прямо на твоїх очах витікає кров у вигляді таких рясних крапель, наче сльози чи дощ. Ми внизу під хрестом підв’язуємо бинти, аби ця кров не падала на землю і люди по ній не ходили. Ці бинти періодично міняємо, вони зберігаються в монастирі. Я дуже вірю, що настане такий час, коли кожна людина, кожна церква на землі буде хотіти мати бодай одну ниточку зі слідами цієї крові.

«Мені заборонили говорити людям, що то є кров…»

Минулого року ми робили незалежну експертизу у найбільшій криміналістичній лабораторії України (м. Львів) і вона встановила, що рідина, яка стікає по хресті, є кров’ю, яка непритаманна жодній істоті на землі. Вони так і написали, що це є кров ані людини, ані тварини. А чия? Це є найбільше чудо і тому…  я просто не знаю, що з цим робити (в голосі отця Атанасія з’являється хвилювання – авт.). Минулого року мені заборонили говорити, що то є кров, аби, нібито, не спантеличувати людей, і я замовк після десятої річниці Джублика, не говорив нічого. В той час кров якраз не текла. Але взимку по хрестові почало текти миро. Я особисто брав на пальці цю рідину, вона спочатку була волога, липка, а потім всмоктувалася в тіло і не залишала слідів. А після Пасхи хрест знову почав кровоточити настільки сильно, що я такого в своєму житті ще не бачив.

Це розп'яття кровоточило в 2003-2005 роках

- Я знаю, що кров з того розп’яття, яке кровоточило першим, Ви також давали на аналіз. Якими були висновки?

- Тоді офіційно написали, що рідина, яка стікає по хресті, містить елементи крові. Неофіційно казали, що то є кров четвертої групи людини семітського походження, яка пролита у великих стражданнях. Але офіційно вони боялися це написати, мовляв, у Києві сміялися з висновку, що з бетону тече кров.

- Як Ви думаєте, що означають ці кровоточіння, як це пов’язано із Закарпаттям, Україною?

- Ви знаєте, я зауважив, що чим більше світ дуріє, вибачте за грубе слово, тим сильніше кров з хреста тече. От два місяці тому, коли весь світ спостерігав за великою «сенсацією», як два чоловіки нетрадиційної орієнтації реєстрували свій шлюб, у нас хрест почав сильно кровоточити. Я це добре пам’ятаю. Тоді ж в Європі почалися повені. Зараз в Україні обговорюють запровадження законних одностатевих шлюбів, забуваючи, що у Старому Завіті Господь спалив сіркою цілі міста через цей гріх. А люди часто читають Святе Письмо як казку, не вірячи, що воно справді так було.

Одну жінку відкинуло від кровоточивого хреста

- Розкажіть кілька незвичних історій, що трапилися в Джублику.

- Минулого року, десь через місяць після того, як почав кровоточити хрест, приїхала одна група паломників. Тоді хрест ще не був обгороджений. Всі молилися, притулялися до хреста. Одну жінку, яка теж підійшла до хреста, відкинуло і вдарило в дерево. Це є ознакою чи то опанування злим духом, чи то якогось гріха, який не допускав її торкнутися до того хреста. А взагалі чудес є багато, ми випустили цілу книжку про це. Але я ними особливо не захоплююся, бо це є звичайні речі. Деякі люди оздоровлюються: хтось в купелі під хрестом, що кровоточив у 2003-2005 роках, хтось біля хреста на горі, хтось цілуючи нерукотворний образ.

- Яка доля тих двох дівчат-візіонерок, Оленки Куруц та Мар’янки Кобаль, яким у 2002 році з’явилася Мати Божа, а згодом Ісус та Йосиф Обручник?

- Старша навчається у Львові на архітектора, а інша вже здобула вищу освіту, зараз вдома. З Мар’янкою за роки в нас трохи втратився зв’язок, менше спілкуємося, а Альона часто приходить на богослужіння.

- Надалі в житті цих дівчат проявляються якісь незвичні речі?

- Наскільки мені відомо, Альона і сьогодні може інколи чути голос Матері Божої, може спитати в неї якоїсь поради. Якщо мене щось турбує стосовно розбудови святині чи ще чогось, то я завжди запитую через візіонерку, що скаже Богородиця.

На склі проявилося обличчя Ісуса Христа…

- Розкажіть про нерукотворний образ Божого Милосердя.

- Це сталося 13 жовтня 2009 року. Близько десятої години вечора до нас прийшов один чоловік із сусіднього села. Він є розумово хворим. А можливо то було опанування злим духом. Не беруся це оцінювати. Брати бачили, як він спочатку молився перед образом, який і зараз знаходиться під сходами каплиці, а потім почав проклинати, лаятися, кричати, що не він один ті гріхи робив, було більше людей… А тоді вхопив металевий підсвічник і почав товкти ним образ Ісуса Христа. Образ був порваний, скло розбите. Але у верхній частині, там де знаходиться обличчя Ісуса, скло не розбилося. Коли відвезли образ на реставрацію і відділили скло від зображення, то помітили, що на склі відбилося обличчя Господа. Зараз воно з кожним роком стає все чіткішим. З передньої сторони скло ніколи не висихає, завжди є вологим і липким наче миро. Цей нерукотворний образ Ісуса Христа зберігається в мене в келії, бо для загального вшанування його заборонили виставляти.

- Хто заборонив?

- Ну, в нас є керівництво, церковна влада. Вони бояться робити поспішні висновки, створюють комісії для вивчення тощо.

- Отче Атанасію, на Вашій сторінці у Фейсбуці вказано, що Ви є священиком УГКЦ. Я чув, що сьогодні на Службі згадували Блаженнішого Святослава, предстоятеля УГКЦ. Чи не виникає у Вас через це якогось непорозуміння із керівництвом Мукачівської єпархії?

- Ні, не виникає. Я особисто не згадую Блаженнішого Святослава. Сьогодні його згадували інші священики. У Фейсбуці написав, що належу до УГКЦ, тому, що ми всі знаходимося на Україні. Але взагалі ми належимо до греко-католицької церкви Закарпаття, бо наша Мукачівська єпархія має статус незалежної церкви. Але я з того великої проблеми не роблю: мені сказали не згадувати Блаженнішого Святослава – я і не згадую. Хоча коли є паломники з Галичини, то з пошани до тих людей ми згадуємо також і предстоятеля УГКЦ.

- Підтримуєте зв’язки з УГКЦ?

- Звичайно. Ось завтра вирушаємо в паломництво по святих місцях України, будемо в Зарваниці та інших відомих святинях української землі.

- Можете сказати кілька слів для читачів цього інтерв’ю.

- До нас приїжджають паломники зі Словаччини, Угорщини, нашої Галичини, Східної України… А Закарпаття «спить». Джублик – єдине місце в світі, де не в церкві, в котрій люди моляться, а прямо серед лісу на ваших очах з дубового хреста витікає кров. І це найбільше чудо для християн. Якраз тепер ми будемо відзначати одинадцяту річницю з’явлення Богородиці. З 24 серпня в нас проходитиме християнський з’їзд молоді, а 26-27 серпня відбудуться урочисті святкування річниці. З’явлення Богородиці, Ісуса та Йосифа Обручника – це насправді історична подія для мене особисто, для Закарпаття, України і всього людства загалом, бо Джублик – це єдине місце на всій землі, де була поява Пресвятої Родини. Тому всіх щиро запрошуємо!

        

        

 

      

Нерукотворний образ Христа на склі є відбитком цієї ікони


Хрест, що кровоточить

Коментарі з архіву статті

Віталій, 54 роки 2015-07-20 / 19:46:41
Дуже хочу поїхати у Джублик, але ніде не можу знайти графік Богослужінь, а хотілось би бути на Службі Божій

Олексій 2014-12-04 / 20:45:23
"Випадково" натрапив на цю статтю. Да, с цим святим місцем пов'язано богато з новітньої історії України. Саме головне: дві революції в Україні, а також ростріл Гєроїв Небесної Сотні в "ногах" многостраждального хреста Джублика, що на Майдані (біля жовтневого палацу - кгбіскої катівні). І це кровоточіння хреста і України...

ната 2014-08-31 / 22:58:40
Приіхала з прощі і неможу втримати сліз на скільки святе місце і дарує всім прочанам Божц благодать. 

олена 2014-04-28 / 20:14:38
дуже хочу поїхати, можливо, Всевишній пошле мені зцілення від хвороби...

Олена 2013-10-26 / 13:46:39
До речі, можна сказати, що Джублик-це українське Меджугор"є, а то навіть і більще, бо в тут з"являються ще й святі і уся пресвята родина. Люди, не висловлюйтеся так різко про будь-що і будь-кого у житті, бо слово-це енергія, а коли ми викидаємо такий негатив, то ми неодмінно його назад отримуємо, тільки Бог розпоряджається яким саме чином.

Олена 2013-10-26 / 13:41:34
Джублик -місце дійсно святе. Раз побувавши, ніколи не забудеш того відчуття блаженства, отриманого тут. Отець Атанасій-священник з великої літери, дивлячись йому у вічі-відчуваєш впевненість і захищеність. Матір Божа з"явилася в Джублику, щоб відновити у людей довіру до священників.

popeljushka 2013-08-20 / 11:31:14
О. Атанасій - не тільки отець, він ієромонах. А монашество - це послух. Тому за "не дозволяють" не спішіть його судити. Таке право є тільки у Всевишнього.

popeljushka 2013-08-20 / 11:27:35
Сумно читати більшість коментарів. Нема у них ні любові до Бога, ні любові до ближнього. 
Буваю у Джублику досить часто - живу вже кілька років у Закарпатті. Щоб зрозуміти, що це справді святе місце, достатньо побувати тут хоча б один раз. 
Хрещена у православній церкві, та це не має ніякого значення. Не Бог поділив людей на конфесії. 
Джублик обрано Небом як місце об'єднання усіх християн. Отже, рано чи пізно так і буде.

secondcomingisclose 2013-08-03 / 01:06:11
"горе вам коли про вас будуть усі добре говорити" сказав колись Господь... 
сатана особливо ненавидить це місце під назвою "Джублик". Це місце є одне з найбільших святинь України,а колись і світу,а подивіться но що навколо відбувається,чи знайдеться хтось хто має живу віру, і має відкриті очі і розуміє як діє Господь через святі місця?... 
де ваша віра шановні відписувачі? 
чи ви можливо забули про правило "не осуджуй" -бо яким судом судите,таким і вас будуть судити"...Осуджувати священика,- це великий гріх,все що можна корисного зробити,це побачити в собі колоду,а потім скалку в оці ближнього... 
Прийде час коли в Джублик цілий світ піде,і ніхто і ніщо не зупинить цей потік людей...Співчуваю вам,тим хто не вірить ,але молюся аби ви мали сильну віру,і не дозволяли дияволу обдурювати вас через маску матеріальних речей.... 
Мир вам і Божої Любові!

дохтор АЙБОЛІТ 2013-08-01 / 15:47:44
МАСОВИЙ ПСИХОЗ...

Маруся 2013-07-29 / 20:12:28
Та гляньте ви на цього апатичного батюшку! Те йому сказали не робити, те заборонили говорити... Аферюга! Гроші видурює в людей пропонуючи дешеве чудо. Експертизи поробили... Чудо не у оліфі з хреста, а у тому, як ми це все за чисту монету приймаємо. А стосовно віри, релігії та церкви - варто спершу здобути відповідну освіту, а вже потім дискутувати на такі неоднозначні теми, бо не один вважає себе експертом з питань"я знаю в що я вірю, а в що ні", насправді глибоко не занурюючись ні у віру, ні у церковне життя, і не уявляючи собі до якої власне релігії належить. А такі пустослів"я називаються популізмом. Нема для мене гіршого виду пустої балаканини, ніж на тему вічного. Тому низький уклін п.Андрію за його мудрий комент. Дякую за увагу. :)

Андрій 2013-07-25 / 16:03:20
Я б сказав це наша спільна і дуже серйозна поблема - шуканя чудес замість способів зціленя від своїх духовних недуг які є в кожній людині без виключення,але нажаль люди цього не розуміють..нам лише чудеса і знаменія подавай а також зціленя від наших тілесних хвороб щоб далі жити тим самим гріхоним життям ) Віра заключається не в чудесах, а в покаяні,житті по Євангеліє і чистою совістю...