КАЛЕНДАР ХРИСТИЯН

Залишилося часу до

пожертва без рекла


Чи вартує цей сайт Вашої допомоги

Для нас є важливим


Ваша думка про цей сайт:
Чи потрібен цей сайт для Вас?

Нас підтримують на

Нами цікавляться

Наш сайт існує днів

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Ви увійшли як Гість | Реєстрація | Вхід | RSS


4. Хресна дорога. Автор невідомий.

Початкова молитва

(перед тетраподом, якщо ХД проводиться у церкві)

+В ім'я Отця і Сина, і Святого Духа. Амінь. (З рази). В найглибшій покорі кланяємось Тобі, розп'ятий на хресті Ісусе. Ти сказав: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай відречеться себе та нехай візьме свій хрест і за Мною йде». Тож підемо тепер духом за Тобою та будемо роздумувати про Твої терпіння на Твоїй Хресній дорозі. Поблагослови, просимо, кожний наш крок та допоможи нам про ці таїнства твоїх страждань так розважати,  щоб ми цю Хресну дорогу почали й провели на твою славу та на спасіння наших душ. Амінь.

Пісня:

Благослови всім, Ісусе милий,
Що Твоїм страстям честь віддають.
Хай Твоя жертва додасть нам сили
Пройти подібно туземну путь.

Ісусе наш,
Ти муки й страсті
Терпів за нас!
Не дай нам пропасти!

Перша стація

І. Ісуса Христа засуджують на смерть

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)


Уже засуд є готовий.
Вже Пилат вмив руки з крові
На хрест, на хрест засудив Месію,
Христа, Христа, світа всю надію.

       (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Розважмо, як удосвіта випровадили Ісуса з в'язниці, де Його цілу ніч зневажали, бичували й насміхались, і в страшних болях та зневагах привели до Пилата. Наш найдорожчий Спасителю, стоїш тут, перед Пилатом, увесь Зранений, з терновим вінком на голові та з тростиною в руці. Твоє Найсвятіше Серце проймає дикий крик зрадливої юрби. «Розпни, розпни Його!» І хиткий Пилат видає несправедливий засуд на смерть, і то смерть хресну, а перед хвилею той самий Пилат перед цілим юдейським собором сказав: «Я не знаходжу в Ньому вини». Ісус чує цей ганебний засуд, але уст Своїх не відкриває.

   О, невинно засуджений Ісусе! Ти з безмежної любові до нас піддаєшся тому страшному засудові, щоб тільки нас відкупити. Прости нам наші гріхи й визволи нас від заслуженого засуду вічної смерті, бо й кожний наш гріх кличе так само: розпни, розпни, розпни! За нас засуджений Ісусе, спаси нас від вічного засуду. Маріє, встався за нами до Ісуса на Страшному Суді. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 

Друга стація

II. Ісуca Христа обтяжують хрестом

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

У Смерті знак уже готовий,
Знак мертвенної любові.
Ісус, Ісус радо хрест приймає,
Хресний, хресний похід зачинає.
      (Останні два рядочки два рази)


+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Двір Каяфи... Тяжкий хрест лежить на подвір'ї. Юдеї здирають з Ісуса багряний одяг, у який зодягнули Його воїни, та одягли у власний одяг, щоб кожен міг зневаженого Спасителя упізнати, а опісля вклали на його рамена тяжкий хрест. Наймилостивіший Ісусе! Ти радо взяв на свої побиті рамена тяжкий хрест. Ти й до нас кличеш Своїми Божими словами: «Відречіться й ви себе самих та візьміть хрест свій і йдіть за Мною». Спасителю наш Преблагий! Хто не любить хреста, той не може стати Твоїм приятелем. Дорога до неба - дорога хресна. Подай нам ласку, щоб ми всі хрести, які нас пригнітають, завжди радо приймали й несли з любові до Тебе. Уділи нам і дару святої терпеливості, яка наші хрести легкими робить. Маріє, Мати найтерпеливіша, допоможи нам, щоб ми полюбили хрест і в усьому погоджувалися зі Святою Волею Божою. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Третя стація

III. Icyc Христос падає перший раз під хрестом

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Звільна Христос поступає,
Та під хрестам упадає.
Мліє, мліє з надміру терпіння,
Ллється, ллється кров аж на каміння.


       (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

Тяжкий хрест поклали на Ісуса. Обезсилений Спаситель не може Його нести. Дух справді готовий і сильний, та скатоване тіло вже немічне. Ісус заточується і падає. О, найдобротливіший Ісусе! Не дивно нам, що Ти падаєш під хрестом. Та ж Ти на ньому несеш гріхи всього людства та гріхи наші. Допоможи нам, Ісусе, пізнавати свої гріхи! Просвіти нас, провадь до частої Святої Сповіді, щоб ми там визнавали свої провини, за них жалували й скріплені Святим Причастям не верталися до давніх гріхів. О, Маріє, Мати наша, випроси нам ласку щирої покути. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

 + Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Четверта стація

IV. Ісус Христос стрічає Страдаючу Свою Матір

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 
Четверта стація  (двадцять шостий день Великого   посту)



Мати, як Сина уздріла,
З болю Свого Серця мліла.
«Сину, сину !» - жалібно ридала,
Землю, землю сльозами скропляла.


   (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

Мати й Син на хресній дорозі. Умліваюча Мати, підтримувана побожними жінками, і зв'язаний, закривавлений Син, якого женуть, мов злочинця, та лихословлять на нього. Хто не розуміє величі душевного болю Ісуса й Марії, коли ці дві Найсвятіші особи зустрілися й глянули одне на одного в дорозі на Голгофу! Страждучий Спасителю! Матінко Многостраждальна! Це наші гріхи є причиною Ваших безмірних терпінь. Допоможіть нам, щоб ми через спогад про Вашу болючу стрічу більше не грішили, а любили Вас, Вам на досмертну службу присвятились, щоб наші серця навіки були об'єднані з Вами. Вчини, о Пренепорочна Діво, щоб ми не захиталися у вірі, надії і любові до Бога. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


П'ята стація

V. Киринеєць помагає Ісусові нести хрест

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Так Христа хрест придавляє,
Що йти далі сил не має.
В поміч, в поміч Симеона дали,
Нести, нести хрест йому казали.


     (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Ісус Христос чим далі, тим більше слабне, нарешті пристає і не в силі даті нести тяжкого хреста. Це помічає жидівська старшина і з остраху, що Ісус помре в дорозі, приневолює Симеона з Киринеї, який саме йшов з поля, нести хрест за Ісусом. Симеон спершу відмовлявся, та благальний погляд Христових очей зламав його нехіть. І тоді дає йому Господь пізнати, чий той хрест, кому він помагає і хто є Цей, що йде на Голгофу. Симеон зрозумів тайну хреста, а ця тайна лежить утому, що всі недуги, смутки, болі, переслідування прикрі й тяжкі для нас, доки не розуміємо, звідки вони походять, чому падуть на нас і хто їх посилає. І ми щасливі, коли несемо свій хрест за Ісусом, бо Твій хрест, Найдорожчий Спасителю, додає нам сили. Допоможи ж нам, Ісусе, Своєю ласкою, щоб ми вірно витримали в службі Тобі, аж доки Ти Сам хреста з нас не здіймеш.

О, Маріє, Maти Божа, виєднай нам ласку терпеливості в прикростях. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Шоста стація

VI. Ісус втирається хусткою Вероніки

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

У Вероніка із любові
Подає платок Христові.
З крові Ісус лице витирає,
Образ лиця на платку лишає.


    (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Хто це та жінка, яка не боїться катів та їхніх ударів і наближується до Ісуса на Хресній дорозі? Це - Вероніка, приклад геройської відваги й любові. Вона клякає перед Спасителем і подає йому хустинку, аби обтерти з обличчя кривавий піт. Ісус витирає обличчя й повертає хустину Вероніці. І ось сталося чудо. За добре, милосердне діло Вероніка дістає на хустині відбиток-світлину Ісусового Найсвятішого Обличчя. У душі Вероніки залишився до смерті незатертий образ Страждаючого Ісуса і пам'ять про Його Страсті. І нам, найдорожчий Спасителю, залишився у душі Твій образ. Та, на жаль, ми осквернили його гріхами! Покірно просимо, очисти наші душі Своєю ласкою, і вона стане білішою від снігу. Мати Божа, виєднай нам ласку, щоб перед очима нашої душі завжди стояв образ Найсвятішої, терням увінчаної голови, а передусім під час спокус. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Сьома стація

VII. Icyc вдруге надає піл хрестом

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Сила Христа опускає,
Христос знову упадає.
Часті, часті гріхи є причина
Того, того впадку Бога – Сина.


(Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Icyce, Спасителю наш, Ти знову лежиш на землі, на камінні! А немилосердні кати не дають Тобі навіть відтиснути. Збулось те, що пророк давно сказав про Христа: «Він наче черв'як, а не чоловік, наруга людей і погорда народу». О, наш Найдорожчий Ісусе! Це наші поновні гріхи є причиною Твого другого падіння. Просимо Тебе, упокори в наших злих серцях горді думки, слова, змагання й літа. Нехай схиляться наші зарозумілі голови перед Тобою, Всемогутнім Богом, що так себе впокоряє, падає під тягарем нашої гордості. Дай нам ласку щирої, сердечної покори, бо тільки наша покора й пониження в силі Тебе піднести з Твого падіння. Ми жалуємо тепер з цілого серця за наші поновні прогріхи. Пречиста Діво Маріє, випроси нам ласку, щоб ми завжди користали зі всіх способів спасіння та щоб уже ніколи в поновні прогріхи не впадали. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Восьма стація

VIII. Icvc промовляє до плачучих невіст

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)
Це жінки побожні бачать
І над Христом жалко плачуть.
Плачте, плачте та не наді Мною,
Радше, радше плачте над собою.

    (Останні два рядочки два рази)
+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

З народом, що супроводить Ісуса на Голгофу, ідуть єрусалимські жінки зі своїми дітьми. Дивлячись на ті безмежні муки Спасителя, вони плачуть над Ним. Та Ісус озивається до них: «Дочки єрусалимські, не плачте наді Мною, а плачте скоріш над собою та над своїми дітьми». О,Наймиліший Ісусе! Чому наші серця не тріскають з жалю з причини заподіяних гріхів?  Чому не плачемо над своїми упадками, як плакали побожні жінки над Тобою Страждущим? Просимо Тебе: дай нам Петрів жаль, дай ласку святого смутку, яким сумував Йосиф з Ариматеї та Никодим, коли Тебе супроводжували до гробу. За наш сердечний жаль нехай душі наші зазнають милого погляду Гною, щоб ми могли спокійно в годині смерті говорити: гріхи наші великі, але ми плакали й жалували сердечно за них. Многостраждальна Maти дай нам ласку сліз правдивого жалю, щоб ми плакали над собою та над своїми упадками-гріхами, щоб свою совість заспокоїли та знов повернули врачену ласку Божу. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Дев'ята стація

IX. Ісус падає третій раз під тягарем хреста

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Сила Христова маліє,
Ісус втрете паде - мліє !
Тілом, тілом до землі впадає,
Духом, духом до Отця злітає.


   (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Вже недалеко від Голгофи Ісус падає втретє. Це останнє і найтяжче падіння!  Ісус Христос схилив голову низько до землі, не маючи ніякої сили встати, а терновий вінок вп'явся Йому в скроні. О, наш Найдобротливіший Ісусе! Уже втретє падаєш Своїм тілом, та не падає Твоя любов до нас, грішних! І Ти, хоч омлілий і до краю знесилений муками та тяжкою хресною дорогою, знову встаєш, щоб до кінця виконати волю Небесного Отця. Нині припадаємо до Твоїх ніг, сокрушені серцем, і просимо Тебе: «Над упалим Петром Ти мав жаль, про гріхи, згіршення. З плачем кличемо нині до Тебе: "Ніколи вже, Боже, не будемо грішити!" Покріпи нас, найдорожчий Спасителю, щоб ми свою волю лиш Твоїй святій волі підпорядковували, щоб і ми завжди Твої святі заповіді виконували, а якщо ми коли й упали б, то нехай не опускає нас тоді сила духа, а вчини своєю ласкою, щоб знову встали та вірно витривали в службі Тобі аж до кінця життя». О, Маріє, прибіжите грішників, бережи нас від нагоди до гріха і випроси нам постійності в добрих постановах. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Десята стація

X. Кати здирають з Ісуса Христа одіж

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)
Вийшов на Голгофу гору
Цар Архангельського роду !
Одяг, одяг там з Нього здіймають,
Жовчю, жовчю Його напувають.

(Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Уявімо собі, християни, що той Ісус, що землю вбрав у квіти, а небо в зорі, Він, Господь, допускає, що кати без милосердя здирають з нього одяг. Все це з любові до нас! Одяг прилип до ран і його насильно віддирають від тіла Бога — Творця води, що стільки разів давав спраглим людям спромогу підкріпитися цілющою водою, а сам п'є жовч. Ісус хоче надолужити за нашу нестриманість у їжі та питті й недотримання постів. З Ісуса здирають одяг. І Він, найчистіший, найкращий між людськими синами, стає нагий перед людьми. Найчистіший і Найсвятіший Ісусе! Ти, що цей біль жертвував за гріхи нашої нечистоти й безсоромності, визволи нас від поганих пожадань та вчини Своєю ласкою, щоб лише чиста любов до Тебе керувала всіма нашими думками, бажаннями, словами та вчинками. Пречиста Діво Маріє, Мати Спасителя нашого, очисти наші душі й тіло від гріховного бруду. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.
+ Перетерпілий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Одинадцята стація

XI. Ісуса Христа прибивають до хреста

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)
До хреста Христа прибили,
Руки й ноги пригвоздили.
Тече, тече кров дорогоцінна,
Злоба, злоба гріхів тому винна !

(Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпілий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


На Голгофі поклали хрест на землю. Ісус лягає сам на це тверде ложе жертвенної смерті. Руки й ноги Спасители наскрізь пробивають цвяхами до хресних рамен. Відгомін ударів молота до цвяхів чути між юрбою. Хто любить Ісуса, хто Йому служить, у того у вухах і донині гомонять ті самі удари молота до цвяхів. Сповнились на ньому слова пророків: «Прибили Ісуса до хреста, а всі кості його виступили з натягнення так, що можна їх було порахувати». Глибокі рани у живому тілі завдають Христові страшного болю, від якого ціле Його тіло корчиться й тремтить. Уста Ісуса легко ворушаться, Спаситель молиться: «Отче, прости їм, бо не знають, що роблять».

О, Ісусе, розп'ята за нас Любове! То за наші гріхи дав Ти Себе на хресті розп'яти, щоб тільки нас кров'ю Своїх дорогоцінних ран визволити з диявольської неволі. Уділи нам тої святої ласки, щоб ми завжди Твоїм дорогим ранам якнайбільшу пошану виявляли, у часі спокус у них безпечну охорону знаходили, а своє власне тіло в дусі християнського самовідречення розпинати. Маріє, поможи своєю ласкою, щоб кров Твого розп'ятого Сина обмила наші душі з гріхів. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

Дванадцята стація

XII. Ісус Христос умирає на хресті

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Полишив Престол небесний.
Вибрав тут жертівник хресний.
Себе, себе за нас жертвувати,
Всіх нас, всіх нас з небом поєднати!


   (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Ісус умирає, оточений грішниками. Одні під хрестом хулять Його, а інші повисли поруч з ним на хрестах. Ісус повний любові й милосердя до тих і інших. Тим, що внизу, прощає словами: «Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять». А до розбійника, який висить на хресті праворуч Нього, відзивається: «Істинно кажу тобі, сьогодні будеш зі Мною в раю». Коли Ісус був близько до смерті, закликав: «Здійснилося». Тим словом Спаситель неначе сказав: «Подивіться, люди, що я все зробив, щоб вам запевнити спасіння». Ісус закінчує своє Боже післанництво, довершує діла відкуплення, схиляє на хресті голову й передає Свою душу небесному Отцеві. Жертва Бого-Чоловіка довершена! Розп'ятий за нас

Ісусе! Ти Своєю смертю освятив смерть нашу. Змилуйся й над нами в останній хвилі нашого життя та подай нам ласку, щоб і ми через заслуги Твоєї смерті доступили перед смертю своєю прощення гріхів, а по смерті - вічної нагороди в небі. Маріє, Мати Божа, прийми нас за своїх дітей і будь при нас в годині нашої смерті. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)



Тринадцята стація

XІII. Ісуса Христа здіймають з хреста

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Тіло Боже з хреста зняли,
Рідній Матінці віддали.
Мати, Мати тіло Свого Сина
Слізьми, слізьми своїми зросила.

   (Останні два рядочки два рази)


+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

Як тільки Христос умер, прийшли з міста жовніри, подобивали обидвох розбійників, розбили їм коліна та зняли з хрестів. Ісусові один з воїнів пробив копієм бік і залишив мертве тіло на хресті. Під хрестом клячала, гірко ридаючи, Многостраждальна Мати. Йосиф з Ариматеї та Никодим зняли з хреста мертве тіло Ісусове й поклали на руки Божої Матінки. А Вона, Його Мати, обіймає його, тулить до свого материнського Серця і цілує. Ісус і Марія знову разом. І пригадалися в тій хвилині Многостраждальній Матері дитячі літа Ісуса, Вифлеем, Єгипет, Назарет, коли голубила Його, до грудей пригортала. Нагадалися їй пророчі слова Симеона старця. Ох, як страшно сповнилися пророцтва! Меч болю прошив серце Матері. Хто зміряє біль Божої Матері, коли побачила зняте з хреста мертве тіло Сина.

О, Многостраждальна Мати! Стоячи під хрестом, Ти прийняла й нас за Своїх дітей, від тої хвилі Ти й наша Матінка Небесна! Через превеликий біль, який проймав Твоє Материнське Серце, просимо Тебе, щоб Ти стояла при нас у часі спокус і в хвилі нашої смерті. О, Мати наша, не опускай нас ніколи! Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)



Чотирнадцята стація

XIV. Ісуса Христа вкладають до гробу

Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи!
(Доземний поклін)

Тіло Боже в плащаниці
Положили до гробниці
Бога, Бога живого в Сіоні
Земля, земля скрила в своїм лоні.

    (Останні два рядочки два рази)

Марна була втіха ада,
Марна всяка хитра зрада.
Марна, марна і печать ворожа,
Славно, славно встане правда Божа.
(Останні два рядочки два рази)

Тож ми Христу поклонімся,
І всі щиро помолімся.
Христе, Христе, славим Твої Страсті
Зволь же, зволь же й наші душі спасти!


   (Останні два рядочки два рази)

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

Святі душі, люблячі Ісуса, прибиті горем: Мати Божа, Магдалина, Йосиф з Ариматеї, Никодим, сотник Лонгин та кілька побожних жінок. При світлі смолоскипів обережно беруть мертве тіло Ісусове й серед гробової тиші несуть, щоб поховати в Гетсиманському городі. З очей усіх течуть гарячі сльози жалю й любові. Сумно посувається похоронний похід до гробу, витесаного в скелі, у якому ще ніколи ніхто не був положений. Мертве Господнє тіло несуть на останній відпочинок і кладуть до гробу. А коли Ісусове тіло поклали у гріб, віддати Йому поклін.

О, Найласкавіший Ісусе, Ти. що з любові до нас перетерпів таку страшну смерть, віддаємо Тобі в гробі честь і поклін. Те саме Твоє Тіло, лиш живе та утаєне, приймаємо до своєї душі у Святому Причасті.

О, Вселаскавий Спасителю, допоможи нам Своєю ласкою, щоб ми оновили серця і очистили душі. Хай це розважання про Твої Страсті й ця відправа Хресної дороги живить нас, нехай розбудить відразу до гріхів і злочинів, щоб ми до них ніколи більше не вертатися. Амінь.

Отче наш...  Богородице Діво....

Страждальна Мати під хрестом стояла,
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
Ой Сину Сину, за яку провину
Переносиш нині тяжкую годину,
На хресті.

+ Перетерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)


Кінцева молитва 

О, Найдобротливіший Господи, Ісусе Христе! Дякуємо Тобі з цілого серця за  безмежне Твоє милосердя, яке Ти нам виявив на цій Хресній дорозі. Доповни нашу неміч, найдорожчий Ісусе, Твоїми заслугами та вчини, щоб ця Хресна дорога вийшла нам на вічне спасіння, на потіху вмираючим, а особливо всім душам у чистилищі, за які жертвуємо весь відпуст з цієї Хресної дорога.

(якщо Хресну дорогу відправляють із священиком )

Свящ.: Ще і Ще, приклонивши коліна, Господу помолімся.

Хор: Господи помилуй (3рази).

Свящ.: Наш Спасителю, Господи Ісусе Христе! З глибини душі складаємо Тобі подяку за всі Твої терпіння і страждання, які Ти добровільно на Себе прийняв, щоб відчинити нам двері вічного Щастя. Прийми, о Всемилостивий Господи, наші молитви й побожні пісні, які під час обходу Страстей Христових ми перед Престіл Твій засилали. Поглянь милостивим оком на наші потреби, помилуй нас, тут зібраних, і тих, які бажали відвідати цю Хресну дорогу, але через перешкоди не могли. Пом'яни, Господи, усіх живих і померлих братів наших. Глянь милосердно на наш провід духовний, на християнський народ наш, що з повною надією і вірою прибігає до Тебе. Укріпи їх у святовітцівській, прадідівській вірі Христовій.З’єднай їх своєю Найдорогоціннішою кров'ю і прийми їх у Свої Вітцівські обійми як люблячих і послушних дітей Своїх. А ми як вдячні діти будемо цілувати Твої рани і єдиним серцем та устами приносити Тобі щиру й гарячу молитву.

Душе Христова - освяти нас, Тіло Христове — спаси нас,
Крове Христова - напій нас,
Водо з ребра Христововго - обмий нас,
Страсті Христові - скріпіть нас,
О, Добрий Ісусе - вислухай нас,
В ранах своїх - скрий нас,
Не допусти нам віддалитися від Тебе,
Від злобного ворога хорони нас.
В годині смерті прийми нас і скажи нам
прийти до Тебе, щоб ми славили Тебе
зі Святими Твоїми нині завжди і навіки вічні. Амінь.

Свящ.: Помилуй нас, Боже, по великій милості Твоїй, молимось Тобі, вислухай і помилуй.

Хор: Господи помилуй (Зрази).

Свящ.: ще молимось за святішого Вселенського Архиєрея нашого (ім’я) Папу Римського, за Блаженішого Верховного Архиєпископа Кир (ім’я), і за боголюбивого Єпископа нашого Кир (ім'я), і за тих, які служать і послужили у святій обителі цій, за отців наших духовних і всіх у Христі братів наших.

Хор: Господи помилуй (3 рази).

Свяш.: ще молилось зa Богом бережений народ наш, за правління і за все військо.

Хор: Госполи помилуй.

Свяш.: Ще молимось за тут присутніх людей, що очікують від Тебе великої і багатої милості, за тих, що творять нам милостиню і за всіх християн.

Хор: Господи помилуй (3 рази).

Свяш.: Бог милостивий і Чоловіколюбець Бог єси і Тобі славу возсилаємо Отцю і Сину і Святому Духові нині і повсякчас, і на віки вічні.

Хор: Амінь.

Свяш.: Премудрість.

Хор: Чеснішу від Херувимів...

Свяш.: Слава Тобі, Христе Боже, Надіє наша, слава Тобі.

Хор: Слава і нині. Господи помилуй (3 рази).

Свящ.: Перетерпілий за нас страсті, Христос, Істинний Бог наш, молитвами Пречистої Своєї матері (та інше), Святого Отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинограда, і Святого (ім'я якого носить храм і якого день святкується), і всіх святих, помилує і спасе нас як Благий і Чоловіколюбець.

Хор: Амінь.

ДОДАТОК

(після 7-ої стації)

Свящ.: Будьмо уважні. Премудрість, будьмо уважні.

Хор: Поділили ризи мої між собою і за одежу мою кидали жереб.

Свящ.: Поклали мене в глибоку яму у темряву та тінь смерти.

Хор: Поділили ризи мої між собою і за одежу мою кидали жереб.

Свящ.: Поділили ризи мої між собою.

Хор: І за одежу мою кидали жереб.

Свящ.: І щоб удостоїтися нам вислухати Святого Євангелія від (ім'я), Святого Євангелія читання.

Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму Господи.

Свящ.: Будьмо уважні (читає Євангеліє). По закінченні Євангелія:

Хор: Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи