КАЛЕНДАР ХРИСТИЯН

Залишилося часу до

пожертва без рекла


Чи вартує цей сайт Вашої допомоги

Для нас є важливим


Ваша думка про цей сайт:
Чи потрібен цей сайт для Вас?

Нас підтримують на

Нами цікавляться

Наш сайт існує днів

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Яндекс.Метрика
Ви увійшли як Гість | Реєстрація | Вхід | RSS


Хресна дорога Джублика

Хресна дорога Джублика

 

До Джублика за зціленням


Про урочище Джублик, що на Закарпатті говорять далеко за межами нашого краю. Одні називають благодатну місцину українським Люрдом, інші — Святою Землею України. Ще хтось, відчувши на собі цілющу силу молитви під Джубликом, називає його новітнім чудом світу.

Сюди, в урочище, що притулилося за верховіттям дерев між селами Вільхівка та Нижнє Болотне Іршавського району, вже вісім років їдуть десятки, сотні, тисячі людей з усіх країн світу. Ідуть з надією на душевне та тілесне зцілення. Грішники навертаються, недужі оздоровлюються, у праведників розбуджується ще більша потреба дарувати себе ближнім. Богом освячений Джублик щоденно велелюдною молитвою накликає ласки Пресвятої Родини, єднає людей різних конфесій та національностей.

А почалось все 27 серпня 2002 року. У цей день в урочищі Джублик біля джерела Пресвята Богородиця об'явилась двом дівчатам Мар'яні Кобаль (1993 р.н.) та Олені Куруц (1992 р.н.). Згодом, коли на місці Об'явлення нині покійний Владика Іван Маргітич, о. Атанасій Чийпеш, о. Петро Кобаль та інші священики почали відправляти Божественні Літургії, дівчатка бачили Ісуса Христа, а пізніше — і святого Йосифа. Пресвята Богородиця, об'являючись, давала дівчатам можливість спілкуватися з Нею.
Тепер Джублик є відомим в Україні та за її межами паломницьким центром, місцем численних оздоровлень через молитву та Св. Причастя.
Дивні діла Твої, Господи, безконечне до нас Твоє Милосердя!


ПОЧАТКОВА МОЛИТВА:


Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (3 рази).

У найглибшій покорі кланяємось Тобі, Розп'ятий на хресті Ісусе. Ти сказав: „Коли хтось хоче йти за мною, нехай зречеться себе самого, візьме свій хрест і йде за мною". Тож підемо тепер духом за Тобою та будемо роздумувати про Твої терпіння на Твоїй Хресній Дорозі. Поблагослови, просимо, кожний наш крок та допоможи нам про ці таїнства Твоїх страждань так розважати, щоб ми цю Хресну Дорогу почали і провели на Твою славу та на спасіння наших душ. Амінь.

Пісня:

Благослови всіх, Ісусе милий,
Що Твоїм страстям честь віддають.
Хай Твоя жертва додасть нам сили
Пройти побідно туземну путь.


Перша стація: 
ІСУСА ХРИСТА ЗАСУДЖУЮТЬ НА СМЕРТЬ



Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)

Розважмо, як дуже рано випровадили Ісуса з в'язниці, де Його цілу ніч зневажали, бичували й насміхались і в страшних болях та зневагах привели до Пилата. Наш найдорожчий Спасителю, стоїш тут, перед Пилатом, увесь зранений, з терновим вінком на голові і з тростиною у руці. Твоє Найсвятіше Серце проймає дикий крик зрадливої юрби: „Розіпни, розіпни Його!" і хиткий Пилат видає несправедливий засуд на смерть, і то смерть хресну, а перед хвилею той самий Пилат перед цілим юдейським собором сказав: „Я не знаходжу в Ньому вини". Ісус чує цей ганебний засуд, але уст Своїх не відкриває.

О, невинно засуджений Ісусе! Ти з безмежної любови до нас піддаєшся тому страшному засудові, щоб тільки нас відкупити. Прости нам наші гріхи і визволи нас від заслуженого засуду вічної смерті, бо й кожний наш гріх кличе так само: "Розіпни, розіпни, розіпни!" За нас засуджений, Ісусе, спаси нас від вічного засуду.

Маріє, встався за нами до Ісуса на Страшному Суді. Амінь.

Отче наш:... Богородице Діво:..

Уже засуд є готовий
Вже Пилат вмив руки з крови.
На хрест, на хрест засудив Месію,
Христа, Христа, світа всю надію.
Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 

 
Друга стація:
ІСУС БЕРЕ НА СЕБЕ ХРЕСТ



Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)
 

Двір Каяфи... Тяжкий хрест лежить на подвір'ї. Юдеї здирають з Ісуса багряний одяг, у який зодягнули Ісуса воїни, та одягли Його у власний одяг, щоб кожен міг зневаженого Спасителя упізнати, а опісля вклали на Його рамена тяжкий хрест.

Наймилостивіший Ісусе! Ти радо взяв на Свої побиті рамена тяжкий хрест. Ти й до нас кличеш Своїми Божими словами: „Відречіться й ви себе самих та візьміть хрест свій і йдіть за Мною". Спасителю наш Преблагий! Хто не любить хреста, той не може стати Твоїм приятелем. Дорога до неба — дорога хресна. Подай нам ласку, щоб ми всі хрести, які нас пригнічують, завжди радо приймали і несли з любові до Тебе. Вділи нам дару святої терпеливості, яка наші хрести легкими чинить.

Маріє, Мати найтерпеливіша, допоможи нам, щоб ми полюбили хрест і в усьому погоджувалися зі Святою Волею Божою. Амінь.

Отче наш:...  Богородице Діво:...

 
Смерти знак уже готовий,
Знак мертвенної любові.
Ісус, Ісус радо хрест приймає,
Хресний, хресний похід зачинає.

Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

 
 

Третя стація: 
ІСУС ХРИСТОС ПАДАЄ ПЕРШИЙ РАЗ ПІД ХРЕСТОМ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)
 

Тяжкий хрест поклали на Ісуса. Обезсилений Спаситель не може Його нести. Дух справді готовий і сильний, та скатоване тіло вже немічне, Ісус заточується і падає.

О, найдобротливіший Ісусе! Не дивно нам, що Ти падаєш під хрестом. Та ж Ти на ньому несеш гріхи всього людства і гріхи наші. Допоможи нам, Ісусе, пізнавати свої гріхи! Просвіти нас, провадь до частої Святої Сповіді, щоб ми там визнавали свої провини, за них жалували і, скріплені Святим Причастям, не верталися до давніх гріхів.

О, Маріє, Мати наша, випроси нам ласку щирої покути. Амінь.

Отче наш:... Богородице Діво...
 

Звільна Христос поступає,
Та під хрестом упадає.
Мліє, мліє з надміру терпіння,
Ллється, ллється кров аж на каміння.

Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 


Четверта стація:
ІСУС ЗУСТРІЧАЄТЬСЯ ЗІ СВОЄЮ МАТІР’Ю


Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи ! (доземний поклін)

Мати й Син на хресній дорозі. Умліваюча Мати, підтримувана побожними жінками, і зв'язаний, закривавлений Син, якого женуть, мов злочинця, та лихословлять на нього. Хто не розуміє величі душевного болю Ісуса й Марії, коли ці дві Найсвятіші особи зустрілися й глянули одне на одного в дорозі на Голгофу! 

Страждучий Спасителю! Матінко Многостраждальна! Це наші гріхи є причиною Ваших безмірних терпінь. Допоможіть нам, щоб ми через спогад про Вашу болючу стрічу більше не грішили, а любили Вас, Вам на досмертну службу присвятились, щоб наші серця навіки були об'єднані з Вами.

Вчини, о Пренепорочна Діво, щоб ми не захиталися у вірі, надії і любові до Бога. Амінь.

Отче наш:... Богородице Діво:...


Мати, як Сина уздріла,
З болю Свого Серця мліла.
«Сину, сину !» - жалібно ридала,
Землю, землю сльозами скропляла.

Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)



 
П’ята стація:
КИРИНЕЄЦЬ ДОПОМАГАЄ ІСУСОВІ НЕСТИ ХРЕСТ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)


Ісус Христос чим далі, тим більше слабне, нарешті пристає і не в силі даті нести тяжкого хреста. Це помічає жидівська старшина і з остраху, що Ісус помре в дорозі, приневолює Симеона з Киринеї, який саме йшов з поля, нести хрест за Ісусом. Симеон спершу відмовлявся, та благальний погляд Христових очей зламав його нехіть. І тоді дає йому Господь пізнати, чий той хрест, кому він помагає, і хто є Цей, що йде на Голгофу. Симеон зрозумів тайну хреста, а ця тайна лежить у тому, що всі недуги, смутки, болі, переслідування прикрі й тяжкі для нас, доки не розуміємо, звідки вони походять, чому падуть на нас і хто їх посилає.
 І ми щасливі, коли несемо свій хрест за Ісусом, бо Твій хрест, Найдорожчий Спасителю, додає нам сили. Допоможи ж нам, Ісусе, Своєю ласкою, щоб ми вірно витримали в службі Тобі, аж доки Ти Сам хреста з нас не здіймеш.

О, Маріє, Maти Божа, виєднай нам ласку терпеливості в прикростях. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...


Так Христа хрест придавляє,
Що йти далі сил не має.
В поміч, в поміч Симеона дали,
Нести, нести хрест йому казали.

Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

 

Шоста стація:
ВЕРОНІКА ПОДАЄ ІСУСОВІ ХУСТИНУ





  Хресна дорога  для дітей і дорослих спільноти ХРЕСНА ДОРОГА ІСУСА
для розважань щосереди і щоп'ятниці  впродовж Великого посту 
Шоста стація  (двадцять сьомий день Великого   посту)

  [закачати звуковий файл на свій комп'ютер]




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)

Icyce, Спасителю наш, Ти знову лежиш на землі, на камінні! А немилосердні кати не дають Тобі навіть відтиснути. Збулось те, що пророк давно сказав про Христа: «Він наче черв'як, а не чоловік, наруга людей і погорда народу».
О, наш Найдорожчий Ісусе! Це наші поновні гріхи є причиною Твого другого падіння. Просимо Тебе, упокори в наших злих серцях горді думки, слова, змагання й літа. Нехай схиляться наші зарозумілі голови перед Тобою, Всемогутнім Богом, що так себе впокоряє, падає під тягарем нашої гордості. Дай нам ласку щирої, сердечної покори, бо тільки наша покора й пониження в силі Тебе піднести з Твого падіння. Ми жалуємо тепер з цілого серця за наші поновні прогріхи.

Пречиста Діво Маріє, випроси нам ласку, щоб ми завжди користали зі всіх способів спасіння, та щоб уже ніколи в поновні прогріхи не впадали. Амінь.

Отче наш:... Богородице Діво:...

Вероніка із любові
Подає платок Христові.
З Крові, з Крові лице витирає
Образ лиця на платну лишає.


Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті". 

+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

 

Сьома стація:
ІСУС ВДРУГЕ ПАДАЄ ПІД ХРЕСТОМ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)

Icyce, Спасителю наш, Ти знову лежиш на землі, на камінні! А немилосердні кати не дають Тобі навіть відтиснути. Збулось те, що пророк давно сказав про Христа: «Він наче черв'як, а не чоловік, наруга людей і погорда народу».
О, наш Найдорожчий Ісусе! Це наші поновні гріхи є причиною Твого другого падіння. Просимо Тебе, упокори в наших злих серцях горді думки, слова, змагання й літа. Нехай схиляться наші зарозумілі голови перед Тобою, Всемогутнім Богом, що так себе впокоряє, падає під тягарем нашої гордості. Дай нам ласку щирої, сердечної покори, бо тільки наша покора й пониження в силі Тебе піднести з Твого падіння. Ми жалуємо тепер з цілого серця за наші поновні прогріхи.

Пречиста Діво Маріє, випроси нам ласку, щоб ми завжди користали зі всіх способів спасіння та щоб уже ніколи в поновні прогріхи не впадали. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...

Сила Христа опускає,
Христос знову упадає.-
Часті, часті гріхи є причина
Того, того впадку Бога – Сина.

 Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

 

Восьма стація:
ІСУС ПРОМОВЛЯЄ ДО ПЛАЧУЧИХ НЕВІСТ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)

З народом, що супроводить Ісуса на Голгофу, ідуть єрусалимські жінки зі своїми дітьми. Дивлячись на ті безмежні муки Спасителя, вони плачуть над Ним. Та Ісус озивається до них: «Дочки єрусалимські, не плачте наді Мною, а плачте скоріш над собою та над своїми дітьми».
О,Наймиліший Ісусе! Чому наші серця не тріскають з жалю з причини заподіяних гріхів? Чому не плачемо над своїми упадками, як плакали побожні жінки над Тобою Страждущим? Просимо Тебе: "Дай нам Петрів жаль, дай ласку святого смутку, яким сумував Йосиф з Ариматеї та Никодим, коли Тебе супроводжували до гробу. За наш сердечний жаль нехай душі наші зазнають милого погляду Гною, щоб ми могли спокійно в годині смерті говорити: гріхи наші великі, але ми плакали й жалували сердечно за них".

Многостраждальна Maти, дай нам ласку сліз правдивого жалю, щоб ми плакали над собою та над своїми упадками-гріхами, щоб свою совість заспокоїли та знов повернули втрачену ласку Божу. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...

Це жінки побожні бачать
І над Христом жалко плачуть.
Плачте, плачте та не наді Мною,
Радше, радше плачте над собою.

 Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

Дев’ята стація:
ІСУС ТРЕТІЙ РАЗ ПАДАЄ ПІД ТЯГАРЕМ ХРЕСТА




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)

Вже недалеко від Голгофи Ісус падає втретє. Це останнє і найтяжче падіння! Ісус Христос схилив голову низько до землі, не маючи ніякої сили встати, а терновий вінок вп'явся Йому в скроні. О, наш Найдобротливіший Ісусе! Уже втретє падаєш Своїм тілом, та не падає Твоя любов до нас, грішних! І Ти, хоч зомлілий і до краю знесилений муками та тяжкою хресною дорогою, знову встаєш, щоб до кінця виконати волю Небесного Отця.
Нині припадаємо до Твоїх ніг, сокрушені серцем, і просимо Тебе: «Над упалим Петром Ти мав жаль, про гріхи, згіршення. З плачем кличемо нині до Тебе: "Ніколи вже, Боже, не будемо грішити!" Покріпи нас, найдорожчий Спасителю, щоб ми свою волю лиш Твоїй святій волі підпорядковували, щоб і ми завжди Твої святі заповіді виконували, а якщо ми коли й упали б, то нехай не опускає нас тоді сила духа, а вчини своєю ласкою, щоб знову встали та вірно витривали в службі Тобі аж до кінця життя».

О, Маріє, прибіжище грішників, бережи нас від нагоди до гріха і випроси нам постійності в добрих постановах. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...

Сила Христова маліє,
Ісус втрете паде, мліє !
Тілом, тілом до землі впадає,
Духом, духом до Отця злітає.

 Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

Десята стація:
КАТИ ЗДИРАЮТЬ З ІСУСА ОДЯГ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)

Уявімо собі, християни, що той Ісус, що землю вбрав у квіти, а небо в зорі, Він, Господь, допускає, що кати без милосердя здирають з нього одяг. Все це з любові до нас! Одяг прилип до ран і його насильно віддирають від тіла Бога — Творця води, що стільки разів давав спраглим людям спромогу підкріпитися цілющою водою, а сам п'є жовч. Ісус хоче надолужити за нашу нестриманість у їжі та питті й недотримання постів. З Ісуса здирають одяг. І Він, найчистіший, найкращий між людськими синами, стає нагий перед людьми.
Найчистіший і Найсвятіший Ісусе! Ти, що цей біль жертвував за гріхи нашої нечистоти й безсоромності, визволи нас від поганих пожадань та вчини Своєю ласкою, щоб лише чиста любов до Тебе керувала всіма нашими думками, бажаннями, словами та вчинками.

Пречиста Діво Маріє, Мати Спасителя нашого, очисти наші душі й тіло від гріховного бруду. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...

Вийшов на Голгофу гору
Цар Архангельського хору
Одяг, одяг там з Нього здіймають,
Жовчю, жовчю Його напувають.

Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)
 

Одинадцята стація:
ІСУСА ХРИСТА ПРИБИВАЮТЬ ДО ХРЕСТА




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)
 

На Голготі поклали хрест на землю, Ісус лягає сам на це тверде ложе жертвенної смерті. Руки і ноги Спасителя наскрізь пробивають цвяхами до хресних рамен. Удари молота до цвяхів чути між юрбою. Хто любить Ісуса, хто Йому служить, у того у вухах і донині гомонять ті самі удари молота до цвяхів. Сповнились на Ньому слова пророків: „Прибили Ісуса до хреста, а всі кості Його виступили з натягнення так, що можна їх було порахувати". Глибокі рани у живому тілі завдають Христові страшного болю, від якого ціле Його тіло корчиться і тремтить. Уста Ісуса легко ворушаться, Спаситель молиться: „Отче, прости їм, бо не знають, що роблять".
О, Ісусе, Розп'ята за нас Любове! То за наші гріхи дав Ти Себе на хресті розіп'яти, щоб тільки нас кров'ю Своїх дорогоцінних ран визволити з диявольської неволі. Вділи нам тої святої ласки, щоб ми завжди Твоїм дорогим ранам якнайбільшу пошану виявляли, в часі спокус у них безпечну охорону знаходили, а своє власне тіло в дусі християнського самовідречення розпинали.

Маріє, поможи Своєю ласкою, щоб кров Твого розп'ятого Сина обмила наші душі з гріхів. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...
 

До хреста Хориста прибили,
Руки й ноги пригвоздили.
Тече, тече кров дорогоцінна, 
Злоба, злоба гріхів тому винна! 
 Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 

Дванадцята стація:
ІСУС ХРИСТОС ВМИРАЄ НА ХРЕСТІ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)
 

Ісус умирає, оточений грішниками. Одні під хрестом хулять Його, а інші повисли поруч з Ним на хрестах. Ісус повний любові та милосердя до тих і інших. Тим, що внизу, прощає словами: „Отче, відпусти їм, бо не знають, що роблять". А до розбійника, який висить на хресті праворуч Нього, відзивається: „істинно кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раї". Коли Ісус був близько до смерті, закликав: „Здійснилося!" Тим словом Спаситель неначе сказав: „Подивіться, люди, що я все зробив, щоб вам запевнити спасіння", Ісус закінчує Своє Боже післанництво, довершує діло відкуплення, схиляє на хресті голову і передає Свою душу Небесному Отцеві. Жертва Богочоловіка довершена!
Розп'ятий за нас Ісусе! Ти Своєю смертю освятив смерть нашу. Змилуйся й над нами в останній хвилі нашого життя та подай нам ласку, щоб і ми через заслуги Твоєї смерті доступили перед смертю своєю прощення гріхів, а по смерті — вічної нагороди в небі.

Маріє, Мати Божа, прийми нас за Своїх дітей і будь при нас в годині смерті. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...

 
Полишив Престол небесний,
Вибрав тут жертовник хресний:
Себе, Себе за нас жертвувати,
Всіх нас, всіх нас з небом поєднати!
 Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 
 

Тринадцята стація:
ІСУСА ХРИСТА ЗДІЙМАЮТЬ З ХРЕСТА




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)
 

Як тільки Христос умер, прийшли з міста жовніри, подобивали обидвох розбійників, розбили їм коліна та зняли з хрестів. Ісусові один з воїнів пробив копієм бік і залишив мертве тіло на хресті. Під хрестом клячала, гірко ридаючи, Многостраждальна Мати. Йосиф з Ариматеї та Никодим зняли з хреста мертве тіло Ісусове і поклали на руки Божої Матінки. А Вона, Його Мати, обіймає Його, тулить до Свого материнського Серця і цілує, Ісус і Марія знову разом. Пригадалися в тій хвилині Многостраждальній Матері дитячі літа Ісуса: Вифлеєм, Єгипет, Назарет, коли голубила Його, до грудей пригортала. Нагадалися їй пророчі слова Симона - старця. Ох, як страшно сповнилися пророцтва! Меч болю прошив серце Матері. Хто зміряє біль Божої Матері, коли побачила зняте з хреста мертве тіло Сина!

О, Многостраждальна Мати! Стоячи під хрестом, Ти прийняла й нас за Своїх дітей, від тої хвилі Ти і наша Матінка Небесна! Через превеликий біль, який проймав Твоє Материнське Серце, просимо Тебе, щоб Ти стояла при нас в часі спокус і в хвилі нашої смерті. О, Мати наша, не опускай нас ніколи! Амінь.

Отче наш: ...Богородице Діво: ...
 

Тіло Боже з хреста зняли,
Рідній Матінці віддали.
Мати, мати тіло Свого Сина    
Слізьми, слізьми Своїми зросила
 Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".

+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 

Чотирнадцята стація:
ІСУСА ХРИСТА ВКЛАДАЮТЬ ДО ГРОБУ




Слава страстям Твоїм, слава довготерпінню Твоєму, Господи! (доземний поклін)
 

Святі душі, люблячі Ісуса, прибиті горем: Мати Божа, Магдалина, Йосиф з Ариматеї, Никодим, сотник Лонгин та кілька побожних жінок. При світлі смолоскипів обережно беруть мертве тіло Ісусове і серед гробової тиші несуть, щоб поховати в Гетсиманському городі. З очей усіх течуть гарячі сльози жалю і любові. Сумно посувається похоронний похід до гробу, витесаного в скелі, в якому ще ніколи ніхто не був положений. Мертве Господнє тіло несуть на останній відпочинок і кладуть до гробу. А коли Ісусове тіло поклали у гріб, віддали Йому поклін.
О, Найласкавіший Ісусе, Ти, що з любові до нас перетерпів таку страшну смерть, віддаємо Тобі в гробі честь і поклін. Те саме Твоє Тіло, лиш живе та утаєне, приймаємо до своєї душі у Святому Причасті. О, Вселаскавий Спасителю, допоможи нам Своєю ласкою, щоб ми оновили серця і очистили душі. Хай це розважання про Твої Страсті і ця відправа Хресної Дороги оживить нас, нехай викличе відразу до гріхів і злочинів, щоб ми до них ніколи більше не верталися. Амінь.

Отче наш:...Богородице Діво:...

 
Тіло Боже в плащаниці
Положили до гробниці.
 Бога, Бога живого в Сіоні
Земля, земля скрила в своїм лоні 

 Марна була втіха ада.
Марна всяка хитра зрада.
Марна, марна і печать ворожа
Славно, славно встане правда Божа

 Тож ми Христу поклонімся,
І всі щиро помолімся,
Христе, Христе, славим Твої Страсті
Зволь же, зволь же й наші душі спасти 
Страждальна мати під хрестом стояла.
Гірко ридала, в сльозах промовляла:
"Ой Сину Сину, за яку провину
переносиш нині тяженьку годину
На хресті".
+ Претерпівий за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас! (доземний поклін)

 

П’ятнадцята стація: 
ВОСКРЕСІННЯ ІСУСА ХРИСТА

Христос воскрес! Здійснилась перемога добра над злом, світла над темрявою. З воскресінням Христа, воскресла надія для тих, хто увірував у нашого Небесного Спасителя.

і в цьому нас переконують численні об'явлення святих угодників. Пресвята Родина видимими знаками через маленьких християнок з Джублика закликає: наслідуйте Сина Господнього, єднайтеся в Його ім'я, гуртуйте свій народ на засадах християнської любові і милосердя. Цього нас учив український Мойсей, великий Митрополит Андрей Шептицький у своїй молитві „За єдність українського народу":

„Просимо Тебе, Царю небесний, Духу правди, любові і справедливості, до Тебе підіймається наша молитва: загрій і просвіти наші уми й серця, показуй нам правильну дорогу в нашій праці для добра свого народу, благослови наш труд і подай нам братню єдність у всіх наших зусиллях для щастя нашої вітчизни й народу та для нового розквіту Христової Церкви в Україні. Амінь."

Помолімося десять „Вірую" за єдність християн України та всього світу. Це прохання передала Пресвята Богородиця у часі об'явлень в урочищі Джублик.

Отче наш:..., Богородице Діво:..., Слава і нині:...

 

КІНЦЕВА МОЛИТВА

О, Найдобротливіший Господи, Ісусе Христе! Дякуємо Тобі з цілого серця за безмежне Твоє милосердя, яке Ти нам виявив на цій Хресній Дорозі. Доповни нашу неміч, найдорожчий Ісусе, Твоїми заслугами, та вчини, щоб ця Хресна Дорога вийшла нам на вічне спасіння, на потіху вмираючим, а особливо всім душам у чистилищі, за які жертвуємо весь відпуст з цієї Хресної Дороги.