Святе Євангеліє каже, що коли Ісуса спіймали, то всі апостоли повтікали, лиш один Петро йшов здалеку, «щоб побачити кінець». При останній вечері він сказав Ісусові: «Господи, з тобою готовий йти і в темницю і на смерть» (Лк, 22, 33), а тепер вже боїться. Забув слова Христові: «кажу тобі, Петре, не запіє нині півень, доки три рази не відречешся, що не знаєш мене» (Лк. 22, 34). Забув і на предосторогу Ісуса, коли говорив Йому, щоби молилися, аби не впав у спокусу. Він тоді не зважив на те і спав. 

   І що ж діється? Входить з юдейським натовпом до дому архієрея, до котрого привели Господа Ісуса Христа. На подвір'ї розпалено вогонь, при якому грівся юдейський натовп. Петро думав, що його не впізнають і також там став. Тим часом одна служниця впізнала його і каже: «і цей з Ним був». Він же відрікся Його кажучи: «Невісто, я не знаю Його»