Зверни увагу на те, що каже далі Святе Євангеліє: «Тоді видав Його їм, щоб Його розп'яли. І взяли Ісуса. І несучи свій хрест, вийшов на те місце, що зветься лобним місцем, а по єврейськи Голгофа.

   Душе християнська, глянь на той важкий та великий хрест. Він був довжиною 15 метрів, а шириною 8 метрів. І той тягар вкладають на побиті та зболілі Христові рамена. Його ослабле тіло зігнулося під тим тягарем, але Його Душа зраділа. Він як найвищий священик радіє, що приносить найбільшу жертву своєму Небесному Отцю за спасіння світа.

   Коли святий Андрій з такою ж радістю вітав хреста, коли його мали на ньому розіп'яти, то набагато більше тішилося те Пресвяте Серце Христове, як побачило хрест. «Радіти буде, мов велет, щоб перейти дорогу свою»(Пс.18,7).