Остання дорога Христа - Хресна дорога (Роздуми паломника) продовження

КАЛЕНДАР ХРИСТИЯН

Залишилося часу до

Для нас є важливим


Ваша думка про цей сайт:
Чи потрібен цей сайт для Вас?

Нас підтримують на

Нами цікавляться

Наш сайт існує днів

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Ви увійшли як Гість | Реєстрація | Вхід | RSS

Нами зацікавились лічильник переглядів разів


Хресна дорога (Роздуми паломника) продовження

Початок Хресної дороги (стація 1 - 9)

Продовження Хресної дороги із роздумами паломника  (стація 10 - 14)



Стація (зупинка)   десята.
  З Ісуса хдирають одяг



Розміщення  десятої стації :           
  с. Чинадієво, Мукачівський р-н, 000 км. на дорозі Львів - Ужгород       

 переглянути на wikimapia

   
З Євангелії від св.Марка ( Мк 15,24
      Тоді розіп’яли його й поділили його одежу,
      кинувши на неї жереб, хто що візьме”.
     

   
 
Молитва - роздум на зупинці 
Ісус вже вийшов на гору. Шлях фізичного знущання завершився. Залишилось   тільки вмерти. Але перед самою смертю люди завдали Спасителю ще й моральну смерть.   Здерли з нього одяг і кинули жереб.
  Той, хто створив усе, тепер позбавлений усього. Дивним залишається факт, що   Спаситель не противиться цьому. Добровільно погоджується на таке знущання. Віддає   все до останнього. У цьому жесті можемо побачити, що матеріальні речі для Ісуса   не є такі важливі. Він стремить до вищої духовної цілі – спасіння людини.
  Паломник має наслідувати Христа до кінця. Особливо в тому, щоб бути готовим   зректися матеріального добра заради духовних цілей. Пам’ятаймо, що матеріальні   речі цього світу служать нам, щоб ми осягнули духовне Царство Боже.
  Молімось і жертвуймо труднощі цього паломництва за тих, хто ще залишається рабом   матеріальних благ.
  Будують такі ситуації у житті, коли ми не будемо мати необхідне для нас, необхідне   для наших ближніх. Нехай нас це не турбує! Даруймо людям те, що ніхто від нас   не зможе забрати – наше любляче серце.

Молитва
Ісусе, скріпи мою віру, щоб у час випробувань змогти добровільно позбутися   матеріальних благ заради духовних. Спрямуй мене на правильну дорогу – бути доброю   людиною, вірною дитиною Церкви, гідним Твоїм учнем.
  Ісусе, допоможи перейти цей шлях покути до кінця.
 
 
Пісня: 
Ісусе Христе, Сину Божий, Сину Марії, вірую, що ти мій Спаситель, Господь   і Бог.



Стація (зупинка) одинадцята.
Ісуса прибивають до хреста



Розміщення одинадцятої стації :
  с. Чинадієво, центр, Мукачівський р-н, 000 км. на дорозі Львів - Мукачево 

 переглянути на wikimapia

Євангелії від Марка (Мк 15,25-27):
"Була ж третя година, коли вони розіп’яли його. А був і напис, за що його засуджено, написаний:”Цар Юдейський”. І розіп’яли з ним двох розбійників, одного праворуч, а другого ліворуч від нього”.

Молитва - роздум на зупинці
Ісуса прибивають до хреста. До цієї хвилини ще можна було сумніватися у здійсненні хресної жертви. Було багато перешкод на хресній дорозі, які могли завадити розп’яттю. І ось його прибивають до хреста. Хрест і тіло Спасителя стають одним цілим. І навіть на цьому ганебному місці, у цих муках Ісус не перестає нас любити. Молиться за своїх катів, просить милості для грішників, заступається за нас: «Прости їм, бо не знають що роблять».
Паломник має пам’ятати про цей подвиг добровільних мук і терпінь. Проста людина, коли отримує невигоду, природно нарікає, чим і виявляє своє незадоволення. Паломник добровільно піддається на різні невигоди і жертвує всі терпіння у своїх наміреннях, які задумав на початку подорожі. Паломник радо зносить всі прикрощі, які походять від людей і молиться за всіх своїх кривдників.

Молитва
Ісусе, дай ласку пам’ятати про Твою любов у хвилинах випробувань. Дай ласку любити так, як Ти любив своїх кривдників.
Ісусе, допоможи перейти цей шлях покути до кінця.

Пісня:
Ісусе Христе, Сину Божий, Сину Марії, вірую, що ти мій Спаситель, Господь і Бог.



Стація (зупинка)   дванадцята.
  Ісус вмирає на хресті



Розміщення  дванадцята стації :           
  с. Нижній Коропець, Мукачівський р-н, 000 км. на дорозі Ужгород - Хуст       

 переглянути на wikimapia

   
З Євангелії від св.Марка (Мк 15,33–34.37.39)
      "А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж       до дев’ятої години.
      О дев’ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним:
      "Елої, Елої, лама савахтані?” – що означає у перекладі:”Боже мій, Боже       мій! Чому єси покинув мене?”
      І Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа.
      Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа,
      сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий”.
     

   
 
Молитва - роздум на зупинці 
Перед нами розп’яття. Хвилина смерті. Людина, яка дивиться на Нього,   може відчути, що руки Христа обіймають кожну людину і водночас цілий світ.
  Очі Сина Божого дивляться у гору. Саме тут звершилась єдність між Богом і людиною.   Стіна гріха між Богом і людиною знищена. Ісус умирає і йде до Отця. «Отче, віддаю   тобі Дух мій».
  Паломник, коли вирушає у покутну подорож, залишає всіх і на цей час «вмирає»   для усіх, одночасно з’єднується із Богом і отримує духовне життя у духовних   вправах.
  Благодаримо тебе, Господи, за цю жертву на хресті. Цей хрест є для нас Животворящим   хрестом, бо з нього черпаємо сили, щоб жити тут на землі в повноті. У твоєму   розп’ятті ми віднаходимо тихі слова про справжню любов. Саме твоя смерть дає   нам відповідь на наші запитання життя.
  У цій хвилині просимо прощення за всі наші гріхи. Очисти нас, Господи, від гріховного   бруду і наповни нас своїм Милосердям.

Молитва
Ісусе, дякую Тобі за Твою хресну смерть, за відкуплення моїх гріхів,   за спасіння моєї душі.
  Ісусе, допоможи перейти цей шлях покути до кінця.
 
 
Пісня: 
Ісусе Христе, Сину Божий, Сину Марії, вірую, що ти мій Спаситель, Господь   і Бог.



Стація (зупинка)   тринадцята.
  Ісуса знімають із хреста



Розміщення тринадцятої стації :           
  с. Нижній Коропець, Мукачівський р-н, 000 км. на дорозі Ужгород - Хуст       

 переглянути на wikimapia

   
З Євангелії від Марка (Мк 15,42-43.46):
      "Коли ж настав вечір, Йосиф Ариматейський, поважний радник,
      що й сам очікував Божого Царства,
      купивши полотно, зняв тіло Ісуса з хреста”.
     

   
 
Молитва - роздум на зупинці 
Усе завершилось. Учитель із Назарету сподівань не оправдав. Чуда таки   не сталося, якого всі сподівались. Бій програно. Залишилось багато запитань.   Для чого це все заколотилось? Кому потрібний був цей кривавий фінал? Чи не вартувало   було жити собі спокійно і нікому не перечити?
  Коли паломник повертається до світу після свого покутного шляху, приходить затишшя.   Постанови виконані і покута спокутувана. І що далі?
  Це затишшя може супроводжуватися різними ситуаціями з боку ближніх: хтось подивляє   цей геройський подвиг, інший може навпаки дорікнути, що це змарнований час,   а ще дехто може просто підтримати і подякувати за те, що було згадано і його   в молитві паломника. У душі покутника можуть бути також різні думки: радість   від довершеного діла, навіть, якесь розчарування, що, можливо, не сталось все   так, як мало бути, а головне, що у кожного у душі витає мир.
  Ознака доброго паломництва це розкаяння і сповідь, єдність із Богом через св.Причастя   і мир у душі. Плоди паломництва завжди стають явними пізніше.
 

Молитва
Ісусе, допоможи від початку до самого кінця довіряти Богу і виконувати   Його волю.
  Ісусе, допоможи перейти цей шлях покути до кінця.
 

  Пісня:
Ісусе Христе, Сину Божий, Сину Марії, вірую, що ти мій Спаситель, Господь   і Бог.



Стація (зупинка)   чотирнадцята.
  Ісуса кладуть до гроба



Розміщення  чотирнадцятої стації :           
  с. Вільхівка, Іршавський р-н, 000 км. на дорозі Мукачево - Хуст       

 переглянути на wikimapia

   
З Євангелії від св.Марка (Мк 15, 46–47) 
      "Йосиф Ариматейський обгорнув тіло Ісусове полотном і поклав його       у гробі,
      що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу;
      Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено”.
     

   
 
Молитва - роздум на зупинці 
Хресна дорога скінчилась, і життя у світі далі продовжило свій хід історії.   Але тепер історія світу є змінена. Вона освячена. Історія мого життя також є   освяченою Тобою. Хоча мушу тобі зізнатись, що я є втомлений життям, втомлений   собою й іншими. Не знаю…
  Часом я маю злість на все і на всіх. Чому так стається, Господи, мені? Я ж хочу   любити це життя і любити інших.
  Можливо тому, Господи, що я ходжу втомлений, виснажений і навіть дрібниці виводять   мене з себе. Раптово маю охоту покинути усе: мій Ідеал, мою Любов, … Покинути   і втекти від життя.
  О так! Якби я міг втекти! Втекти від цієї нудьги, що гнітить мене, цієї непевності,   яка ранить мене, від цієї втоми, що від неї болить моє тіло. Однак, знаю, що   треба жити, що треба боротися, постійно боротися, що треба йти далі, кажучи   своє "Так”. Але, як Господи?
  Коли сили мене покидають… Коли ніхто мене не розуміє ? Коли я сам?..
  Ти знаєш, Господи, що я маю добру волю. Знаєш, що хочу жити і любити, але я   надто убогий і знесилений, надто непостійний
  Не зарахуй мені, Господи, моїх упадків … а пам’ятай ті всі рази, коли я піднявся   з жалем у серці. Прости мені мою слабість, і скеруй мене до змін. Очисти мене   від множества гріхів моїх.
  Я потребую сили, Господи…Потребую відваги, щоб перейти і довершити
  паломництво мого життя.
  Ось стою перед тобою, Господи, просто втомлений прочанин і знаю, що життя продовжується,   що Любов існує, і що потрібно йти далі. Пробач… Просто хотілось побути з Тобою,   відчути ще раз, що Ти пережив все те, що переживає кожна людина. Відчути, що   Ти поруч.
  Господи, благодарю тебе за поміч у цій хресні дорозі паломника і далі уповаю   на Тебе у прощі мого життя. Очікую воскресіння мого життя, воскресіння моїх   добрих бажань і воскресіння доброти у тих, за кого згадує у своїх паломницьких   молитвах.

 
Молитва
 
Ісусе, наше воскресіння, наша надія і наше життя.
    Ісусе, допоможи перейти цей шлях покути до кінця.
   

    Пісня:
 
Ісусе Христе, Сину Божий, Сину Марії, вірую, що ти мій Спаситель, Господь   і Бог.